Безкоштовна психологічна допомога та підтримка

 

Що варто знати про булінг в освітньому закладі та як правильно діяти батькам та учням

За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. А Україна посідає одне з чільних місць серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.

Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України № 8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.

Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.

Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.

Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

У Законі визначаються механізми протидії цьому явищу, серед них:

– покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;

– на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.

Як реагувати на цькування

☝Молодші школярі мають неодмінно звертатися за допомогою до дорослих – учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо, якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

☝Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них:

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.

• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

☝Як діяти батькам

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Для початку напишіть заяву директору школи з проханням розібратися в проблемі, описавши випадки цькування і долучивши докази: відеозапис, сканування листування в соціальних мережах, висновок соціального педагога та/або шкільного (або будь-якого іншого психолога) про нанесення йому психологічної травми, висновок лікаря про нанесення тілесних ушкоджень.

Вкажіть, що під час розгляду заяви (це повинні зробити протягом 30 днів) хочете бути присутнім особисто. Ці документи знадобляться в суді і вплинуть на ступінь покарання булера і на розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної жертві, якщо вирішити проблему на рівні школи не вдасться. В такому випадку вкажіть ці документи в якості доповнення до заяви в поліцію про вчинення стосовно вашої дитини правопорушення. Вона повинна бути в двох примірниках (на вашому примірнику – вхідний номер реєстрації документа). Через декілька днів уточніть, хто веде вашу справу – щоб не затягнули, і винуватець не залишився безкарним: через місяць заява про адміністративне правопорушення анулюється.

10 ПОРАД БАТЬКАМ, ЯК ПІДВИЩИТИ НАВЧАЛЬНУ МОТИВАЦІЮ ДИТИНИ

 Мотивація (з лат. «movere» — «рухати») — це бажання і готовність людини щось робити. Це те, що рухає нас, спонукає виконувати певні завдання і йти до поставленої мети

В процесі навчання ключове значення мають два види мотивації — внутрішня і зовнішня.

☘️В основі внутрішньої навчальної мотивації лежить пізнавальний інтерес, прагнення дитини отримувати нові знання і навички.

☘️ Зовнішня навчальна мотивація зумовлюється зовнішніми чинниками, наприклад, заохоченням з боку дорослих (дозвіл пограти в комп'ютерні ігри після виконання домашніх завдань, обіцянка купити іграшку/дорогий гаджет, якщо будуть гарні оцінки в кінці семестру). Але, як правило, цей вид мотивації короткостроковий і ненадійний. Адже, коли дитина досягне обіцяного, вона перестане вчитися.

Як же допомогти дитині підвищити мотивацію до навчання?

☝Перше: З’ясувати причини, чому дитина відмовляється вчитися.

Часто причинами можуть бути перевтома, конфлікт з однокласниками чи сварки в родині. Усунувши ці фактори і створивши сприятливу атмосферу в родині, ми зробимо суттєвий крок до підвищення інтересу дитини до навчання. Якщо причина лежить глибше або ви не можете її знайти, зверніться до психолога, який допоможе розібратися в ситуації, що виникла та дасть поради.

☝Друге: Підтримувати допитливість.

Насамперед дуже важливо не задушити витоки внутрішньої мотивації, коли  дитина намагається пізнавати й досліджувати світ, ставить батькам багато запитань.

Якщо загасити цю природну дитячу допитливість («Не лізь!», «Не заважай!», «Відчепись!»), потім, у шкільні роки, змінити це буде дуже важко. 

Детально й терпляче відповідайте на запитання дитини, таким чином ви  сформуєте в неї установку, що процес пізнання нового — це цікаво, і що ви, як батьки, це заохочуєте.

❗Не забувайте показувати позитивне ставлення до школи і навчального процесу, адже дитина має бачити, що батьки високо оцінюють роль освіти. 

❗Будьте обережні у висловлюваннях про педагогів і предмети. 

☝Третє: Враховувати індивідуальні особливості дитини, її вподобання.

Доцільно батькам стежити за тим, куди тягнеться природна мотивація дитини, що її цікавить. Дитина має відчувати себе повноцінним учасником навчального процесу, до думок і почуттів якого прислухаються, а не ігнорують. 

Дозволяйте дитині змінювати свої уподобання та захоплення, шукати себе в різних формах і різновидах діяльності. Допомагайте школяру знайти зв’язок між навчанням у школі і його інтересами.

☝Четверте: Допомогти дитині сформувати навички навчальної діяльності.

Навчіть дитину вчитися, допоможіть опанувати вміння знаходити, запам’ятовувати, застосовувати знання. Розвивайте критичне мислення дитини, привчайте до самоконтролю. 

Допоможіть дитині навчитися правильно розподіляти свій час і навантаження, адже під час підготовки доводиться на якісь завдання і предмети виділяти більше часу, на якісь — менше. Це допоможе школяру стати більш організованим і продуктивним.

☝П'яте: Давати простір для самостійності та креативності.

Доцільно батькам створювати умови, за яких дитина може зробити завдання сама і допомагати тільки, коли вона попросить. Також дозволяйте дитині проявляти творчість, експериментувати. Не наполягайте на зразку, приймайте різні варіанти дій та рішень.

☝Шосте: Створювати ситуації, в яких помилки є нормою, частиною процесу засвоєння знань (частиною досвіду, гри, необхідною умовою для того, щоб навчитися)

Вчіть дитину перетворювати будь-яку помилку в засіб розвитку, а не привід для звинувачень. Адже коли ми сваримо дитину за помилки, в неї з’являється страх невдачі, що може стати першим кроком на шляху до демотивації.

☝Сьоме: Хвалити дитину за її зусилля.

Дитині важливо знати, що всі її зусилля помічаються батьками

☝Восьме: Не критикувати, не порівнювати з іншими.

Замість того, щоб допомогти, батьки часто сварять дитину за погані оцінки або ставлять у приклад інших, більш успішних дітей. Така поведінка — помилка батьків. Адже дитина починає думати, що в центрі вашої уваги — лише її досягнення, а не вона сама. До того ж, порівнюючи дитину з іншими, ми підриваємо її самооцінку і змушуємо думати, що вона гірша за інших.

☝Дев'яте: Підтримувати під час невдач.

У випадку невдачі проявіть свою любов і розуміння. Якщо дитина відстала від навчального процесу чи не може розібратися в якійсь темі, допоможіть їй (якщо знаєте цю тему і можете пояснювати спокійно) або знайдіть репетитора, який зможе якісно пояснити теми і зацікавити дитину предметом.

☝Десяте: Дозувати навантаження.

Обов’язково дотримуйтеся балансу між навчанням і відпочинком дитини. Не допускайте надмірного навантаження, оскільки саме воно часто стає причиною спаду інтересу до процесу отримання знань. 

✔Пам’ятайте, що дитина фізично не зможе приділяти достатньо часу навчанню, якщо її день буде розписаний по хвилинах і вона не зможе відпочивати від занять.

Тому подбайте про те, щоб школяр мав достатньо часу для відпочинку, захоплень і спілкування з друзями.👌